8 лютого 2022 року український уряд оголосив про запровадження давно очікуваного пільгового економічного режиму для IT-індустрії, який отримав назву Дія.City.

У той же день президент Володимир Зеленський заявив, що завдяки Дія.City частка ІТ-індустрії у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів, нагадує видання NGL.media. Повномасштабне російське вторгнення, що почалося через два тижні, зруйнувало не лише ці плани.

За оцінкою дослідження IT Research Ukraine, у 2023 році частка ІТ у ВВП України склала 4,9%, а внесок ІТ-галузі до валової доданої вартості (ВДВ) – $5,5 млрд.

Наразі неможливо реально оцінити ефект Дія.City для економіки, проте спеціальний правовий режим, що передбачає нижчі податки і легше працевлаштування, через два роки після запуску використовують уже майже 900 ІТ-компаній (на сайті Дія.Сity вказана більша цифра, оскільки Мінцифри не враховує компаній, які з тих чи інших причин перестали бути резидентами Дія.Сity).

ЯКІ БОНУСИ ОТРИМУЮТЬ РЕЗИДЕНТИ ДІЯ.CITY?

Компанії-резиденти мають спеціальні умови корпоративного оподаткування – наприклад, можуть обирати між сплатою податку на прибуток 18% та податком на виведений капітал (ПнВК) 9%, зокрема останній спосіб доступний лише резидентам Дія.City. Також не оподатковуються дивіденди (частина прибутку, яка надається учасникам/акціонерам підприємства згідно з їхньою часткою в статутному капіталі компанії), які резиденти Дія.City на системі ПнВК виплачують власним засновниками – за умови їх виплати не частіше ніж раз у два роки.

У режимі Дія.City передбачені також особливі умови оподаткування доходів працівників. Наприклад, за звичайним трудовим договором компанія-резидент сплачує всього 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) тоді як звичайний роботодавець платить 18% ПДФО.

Тільки резидентам Дія.Сity доступний особливий вид цивільно-правового договору для залучення працівників – «гіг-контракт» (особлива форма залучення працівників, яка поєднує ознаки трудового та цивільно-правового договорів), який теж оподатковується 5% ПДФО, але більш гнучкий – зокрема, дозволяє не приймати працівника в штат, а залучати на конкретні проекти. В «гіг-контракті» можуть бути прописані і соціальні гарантії та бонуси (відпустки, лікарняні, компенсація за використання власної техніку тощо), неможливі у звичайному цивільно правовому договорі.

Однією з ключових вимог до резидентів Дія.City є відсутність будь-яких зв’язків з «країною-агресором». На цьому неодноразово наголошував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Перед тим, як стають резидентами Дія City, є перевірка в реєстрах, чи не має там серед власників російських активів, громадян Росії. Якщо людина якось дотична до російського бізнесу, ця компанія точно не може бути в Дія City, якщо в неї власник росіянин. Якщо вони якось пов‘язані з тим або з іншою юридичною особою увійшли в Дія City, цим повинні займатися правоохоронні органи», – заявляв Федоров в інтерв’ю LB.ua у червні 2022 року.

Очевидно, що окрім Росії, наділеної статусом «країни-агресора» ще у 2015 році, після 24 лютого 2022 року під заборону мала б потрапити і Білорусь, яка у перші місяці вторгнення надавала свою територію і повітряний простір для ударів по Україні.

Проте, проаналізувавши власників майже 900 компаній-резидентів Дія.City, журналісти видання NGL.media виявили 24 компанії, власники яких прямо пов’язані з Росією і Білоруссю, частина з них продовжують там вести бізнес і повноцінно сплачувати податки – користуючись при цьому податковими пільгами в Україні.

Список сумнівних резидентів Дія.City

«БіПіСі Україна» («BPC»)

– компанія розробляє платформу «SmartVista» для обробки безготівкових транзакцій. Швейцарська компанія «BPC» має представництва в Швейцарії, Британії, Індії, Єгипті тощо. Власником української фірми «БіПіСі Україна» є росіянин Анатолій Логінов (Анатолий Логинов), який має громадянство Мальти ще з 2016 року. Українську «БіПіСі» Логінов контролює через нідерландську «BPC NL B. V.», яка була створена кіпрською «BPC BT Holding LTD» Логінова, про це раніше повідомляло NGL.media.

Російська компанія «BPC», пов’язана з Логіновим і далі працює, відповідні дві юридичні особи досі активні – «БПЦ Процессинг» та «БПС Инновационные Программные Решения».

За даними російського сервісу «Чекко», ще у кінці 2022 року серед власників цих фірм була кіпрська «BPC BT Holding LTD» Логінова, проте зараз цими фірмами володіє російська компанія «Инновационные Программные Решения». Серед її засновників є російський підприємець Дмитро Бубнов (Дмитрий Бубнов), він ще з 2017 року займає посаду директора в одній з російських фірм пов’язаних з Логіновим («БПС Инновационные Программные Решения»).