please wait, site is loading

0432

Навіщо США і Британія б’ють по Ємену та як це вплине на Україну

Спонсори бандитів

Можна довго розповідати про історію Ємену, боротьбу півночі та півдня, сепаратистські рухи у цій державі, перетворення її на бідну країну, наповнену терористичними організаціями на кшталт Аль-Каїди, про захоплення влади хуситами – воєнізованим крилом шиїтського плем’я мусульман – зейдитів, яке довгий час вело боротьбу з сунітами всередині держави та за його межами – з Саудівською Аравією та ОАЕ. Але це нині не ключове.

Для того щоб зрозуміти, що відбувається, достатньо знати одне: хусити повністю спонсоруються Іраном, а їх організація функціонує за схемою терористичного угруповання «Хезболла» – ще одного іранського проксі. Їх покійний лідер, аль-Хусі, був учнем аятоли Хомейні, який десятиліттями править Іраном, та ватажка тої самої «Хезболли» – Хасана Насралли. Усе, що робили хусити, щонайменше з початку Арабської весни і понині, – це виконання тих завдань, які перед ними ставить Тегеран.

Чим же останні місяці займаються бойовики та чому це призвело до масштабної військової операції США та Британії? Вони просто блокують Червоне море, завдаючи ударів або захоплюючи торговельні судна, вони ж намагаються наносити ракетні удари по ізраїльській території. За цей час хусити атакували майже три десятки міжнародних суден, від чого постраждало понад 50 держав.

Човен з хуситами напрявляється до вантажного судна Galaxy Leader, захопленого хуситами біля берега порту Аль-Саліф у Червоному морі в провінції Ходейда, Ємен, 5 грудня 2023 року

Човен з хуситами напрявляється до вантажного судна Galaxy Leader, захопленого хуситами біля берега порту Аль-Саліф у Червоному морі в провінції Ходейда, Ємен, 5 грудня 2023 року

Блокада важливого моря

Якщо казати більш конкретно, то вони банально контролюють Баб-ель-Мандебську протоку, яка простягається від Ємену до африканських держав на півдні – Джибуті та Еритреї, об’єднуючи Червоне море з Аденською затокою та Індійським океаном. Ця маленька артерія – один з найважливіших нафтових маршрутів у світі. Через неї щорічно перевозиться десь 250 млн тон нафти та нафтопродуктів, там більша частина поставок йде з країн Близького Сходу до Європи.

Є ще одна проблема. З іншого, північного боку Червоного моря, розташований Суецький канал – один з 3 – 4 найважливіших транспортних шляхів у світі. З Середземного моря через Суец і до Індійського океану надходять товари від компаній Заходу. Якщо порахувати сукупно, то Червоне море з усіма його артеріями – це десь 10% – 15% усієї глобальної морської торгівлі. І зараз її блокують іранські проксі – хусити.

Знищення глобальної економіки

Для торговельних суден нині є лише дві транспортні альтернативи – або прохід повз мис Доброї Надії, що збільшує перевезення на 14 днів, або через Північний морський шлях, який, по суті, контролює Росія і який придатний протягом кількох місяців на рік.

Чимало судноплавних компаній вже заявили про те, що змінюватимуть маршрути для кораблів – зокрема, міжнародна судноплавна Mediterranean Shipping Company, німецька транспортна Hapag-Lloyd та данська контейнерна Maersk. Це впливає на логістику, запаси використаного палива та витрати на рейс. Збільшиться в ціні й фрахт (вартість перевезення вантажу) та страхування.

Враховуючи, що Червоним морем перевозяться енергоносії (нафта та скраплений газ), продовольство, добрива, промислові товари, текстиль, то нинішня критична ситуація, якщо її швидко не вирішити, призведе до збільшення інфляції у світі та скорочення об’ємів глобальної торгівлі, які вже й так впали на 1,5%. Паралельно з цим зростають ціни на нафту та газ, що в перспективі призведе до зниження рівня споживання, зокрема й в Європі. Це також потенційно може вчергове вдарити по промисловості нашого континенту і врешті-решт призвести до рецесії, яку поки що вдається відкласти.

Чому складно перемогти хуситів?

Хусити – це воєнізоване угруповання, яке налічує понад 120 тис. бойовиків, які оснащені дронами, ракетами, зокрема балістичними (Ased – 400 км) і протикорабельними крилатими (Al-Mandeb 2), та іншим сучасним озброєнням, яке їм протягом років надає Іран. Ця організація змогла вижити та збільшити свій вплив в Ємені після того, як коаліція з понад 10 арабських країн на чолі з Саудівською Аравією за підтримки США та Великобританії понад п’ять років (з 2016 по, фактично, 2022 роки) проводила військові, зокрема повітряні, операції проти хуситів.

Це угруповання в 2019 році вдарило іранськими дронами по підприємствах світового нафтового гіганта Saudi Aramco, що призвело до короткотермінового зростання глобальних цін на нафту на 10%.

Разом з тим Іран та їх проксі, хусити, витрачають на нинішнє протистояння у Червоному морі набагато менше ресурсів, аніж США та Британія. Бойові дрони, які застосовують бойовики, коштують трохи більше $20 тис., а, до прикладу, ціна ракети, якою оснащений британський есмінець Diamond, доходить до $1,2 млн. У разі продовження протистояння у коаліції виникне питання зі снарядами. В усілякому разі на це вказує доповідь, оприлюднена британським Королівським об’єднаним інститутом оборонних досліджень.

Крім того, потрібно враховувати і те, що саме по собі перебування американських та британських військових суден в Червоному морі коштує дуже дорого.

Газа та арабський фактор

Хусити подають свої агресивні дії як захист Гази та жителів Палестини, як боротьбу з Ізраїлем. Насправді все прозаїчніше: вони просто виконують накази Ірану та створюють додаткові проблеми для американців та їх союзників в регіоні. Що ж робить Тегеран? Налаштовує арабський світ проти США, які захищають Ізраїль.

Ще рік тому складно було собі уявити, що Саудівська Аравія чи ОАЕ не будуть частиною єдиної коаліції на чолі зі США у боротьбі з іранськими проксі – хуситами. Але зараз це сталося. З усіх арабських країн лише Бахрейн увійшов до тимчасового альянсу зі Сполученими Штатами, Великобританією, Канадою, Нідерландами, Австралією.

Чому Саудівська Аравія, лідер регіону, не відповіла Ірану? Одна з причин: влада в Ер-Ріяді не хоче демонструвати власному населенню, що зараз захищає Ізраїль та його союзників. Те ж саме роблять й інші країни регіону, які бажають ослаблення Ірану, однак бояться гніву власних народів.

Друга причина – саудити за посередництва Китаю домовилися з іранцями про поновлення дипломатичних та економічних зв’язків. Вони не хочуть нині псувати відносини з Іраном, який розвиває свої ракетні та дронові програми, а також готується до створення повноцінної ядерної бомби.

Китай забирає у США Близький Схід? Що змінюють домовленості Саудівської Аравії та Ірану і чому вони важливі для України

Разом з тим саудити поки виграють від цього протистояння: ціна на нафту зростає, що допомагає наслідному принцу швидше втілювати свою державну програму з перебудови країни – Vision 2030.

Російський та китайський інтерес

На перший погляд може здатися, що Росії та Китаю не вигідне нинішнє загострення у Червоному морі. Росія не може направити судна з нафтою до одного з ключових своїх покупців – Індії (однак вона отримує зиск від зростання цін на нафту та газ). Китаю ж взагалі не потрібне зростання цін на енергоносії на фоні спаду економіки. Втім, чого не зробиш задля послаблення позицій США на Близькому Сході, розпорошенню зусиль Заходу на фоні війни РФ проти України та потенційного загострення між КНР та Тайванем. Та й не варто забувати, що усе це дуже сильно б’є по Європі.

Сі та Путін мають чіткий план – деградувати економіку Європи, скувати її ресурси, щоби вона не могла допомогти США у потрібний момент і була зайнята виключно своїми справами та власною безпекою. А паралельно розколоти союз між Сполученими Штатами і Євросоюзом. Окремо – ускладнити відносини між США, ЄС та арабським світом.

Хай там як, а проіранські проксі в інших частинах регіону вже нанесли удари по американським військовим базам та навіть по посольству США в Іраку.

Ситуація на Близькому Сході погіршується, додаються нові проблеми: Ємен, Ліван, Сирія. Іран, а насправді сили, які його підтримують – Китай та Росія – підвищують ставки та намагаються зробити усе, щоби значним чином послабити США та їх союзників в Європі та Азії. Усе це вже позначається на Україні, і далі усе прогресуватиме. Ці події впливатимуть на глобальну безпеку та економіку, яка і так перебуває у кризову стані. До цього варто поставитися дуже і дуже серйозно.