Читать на русском Read in English

Цікава етика Яни Триньової: корупційні зв’язки, син-прокурор під наркотиками і брехня в декларації

Після довгої відсутності в інфопросторі знову з’явилася адвокатка Яна Олегівна Триньова. Останнього разу її прізвище в публічній площині згадувалося ще у 2020 році, та й то – у зв’язку з її чоловіком.

Тоді чоловік Яни Триньової, Віталій Миколайович Куц, претендував на членство у конкурсній комісії, яка мала обирати керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Його кандидатуру запропонувала фракція «Слуги народу». У зв’язку з цим Куц потрапив у поле зору Центру протидії корупції, де, м’яко кажучи, були далеко не в захваті.

Членом комісії Віталій Куц таки став – монобільшість дружно за це проголосувала, однак його відповідність критеріям, якими, серед іншого, були «бездоганна ділова репутація, професійні та моральні якості», викликає, м’яко кажучи, сумніви.

І – не в останню чергу завдяки дружині, тій самій адвокатці Яні Олегівні Триньовій. Яка у декларації припустилася деякої неточності, вказавши, що живе у селі Чайки Київської області, однак при цьому «забула» написати, що ця адреса – будинок її чоловіка, проректора Національної академії прокуратури України Віталія Куца. Та й самого будинку, згідно із декларацією, просто не існує.

До речі, посилання на декларацію, яке було вказане у матеріалі Центру протидії корупції і було доступне ще деякий час після виходу цього матеріалу, невдовзі чомусь перестало працювати і веде тепер на пусту сторінку. Що вже цікаво.

Особливо – з огляду на те, що Національна академія прокуратури була ліквідована через «низьку ефективність її роботи», а її проректор Віталій Куц був пов’язаний зі скандально відомим депутатом від «Блоку Литвина» Олександром Бандурком, який у 2005 році навіть деякий час змушений був переховуватися від слідства, коли проти нього було порушено кримінальну справу.

Цим скандали в родині Яни Триньової не обмежуються. У 2016 році її ім’я потрапляло у скандальну хроніку у зв’язку із затриманням її сина, прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Віталія Віталійовича Куца за водіння під впливом наркотичних речовин.

Однак у процесі розслідування, яке розпочали журналісти після того, як справу почали активно заминати, виявилася ще більш вражаюча річ – прокурор Віталій Куц, син адвокатки Яни Триньової і проректора Академії прокуратури Віталія Куца, притягувався до кримінальної відповідальності за зберігання наркотиків.

Справу тоді закрили «через неналежне оформлення протоколу затримання», однак усі розуміють, що в Україні криється за таким формулюванням. І лише найбільш наївні повірять, що ні адвокатка-мама, ні прокурор-тато до цього непричетні. Скільки це їм коштувало і які саме зв’язки довелося «включити» – можна лише здогадуватися.

Те ж саме, до речі, чекало і справу із затриманням за водіння під впливом наркотичних речовин – через деякий час її «порішали» тато з мамою. Правда, одного разу прокурор Віталій Віталійович Куц таки був оштрафований – у 2017 році. І знову за їзду у стані наркотичного сп’яніння. Що викликає запитання вже до Генпрокуратури – їм точно потрібен прокурор-наркоман?

Усе це аж ніяк не свідчить про «бездоганну ділову репутацію» ні самої Яни Триньової, ні її чоловіка, який виховував майбутніх прокурорів, ні сина, який став тим самим прокурором.

Однак на роботу в адвокатурі це ніяк не вплинуло – Яна Олегівна Триньова продовжувала активно займатися адвокатською діяльністю, паралельно працюючи у Пенітенціарній академії України та видаючи наукові праці, що їй дало змогу отримати звання доктора юридичних наук. У Пенітенціарну академію довелося перейти із Національної академії прокуратури після того, як її ліквідували.

До речі, цікаво, як так в нашій країні збігається, що працівники прокуратури, форму якої Яна Триньова носила ще у 2018 році, паралельно працюють адвокатами?

Факт роботи у Генпрокуратурі зазначений у її офіційній біографії, це вона сама написала. Однак як це співвідноситься з роботою в адвокатурі? Нагадаймо, що прокуратура, згідно із законом, підтримує обвинувачення. А завдання адвокатури – захист обвинуваченого. У нашому випадку виходило, що Яна Триньова робила це одночасно. Утім, як і у випадку з її сином, таке у нашій країні явище давно звичне.

Поряд із цими професійними досягненнями, які викликають деякий сумнів з огляду на етичну складову, ще більше питань викликає членство Яни Триньової у цілій низці організацій. Де етика та бездоганна репутація куди важливіші, ніж в адвокатурі чи прокуратурі.

Так, Яна Олегівна Триньова примудрилася стати членом Етичної комісії НМУ ім. О.О. Богомольця. Цікава етика, що тут скажеш. Однак це ще не все – Яна Триньова є членом Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України. Що вже там радить такий «високоетичний» спеціаліст, як Яна Триньова, залишається лише здогадуватися. Утім, у системі української влади є й куди більш сумні прецеденти.

Повертаючись до початку матеріалу, варто зазначити, що наразі невідомо, чим викликаний сплеск медійної активності Яни Олегівни Триньової. Однак, зважаючи на її біографію, стає зрозумілим, що вона націлилася на якусь високу посаду у сфері державного управління. Що ж – можемо прогнозувати, що мети Яна Триньова таки досягне. Людям із такою репутацією у нашій країні відкриті всі двері.