Сучасна Україна – це паноптикум, сюр, треш та клоунада в одному флаконі. Прикладами цього є маса, але сьогодні йтиметься про Олену Павлівну Лебедєву, проти якої торік СБУ порушила кримінальну справу за статтею 110-2 КК України "Фінансування дій, пов’язаних зі зміною влади або зміною кордонів України".

Справу порушили, Олені Лебедєвій оголосили заочну підозру – вона, зрозуміло, втекла, а майно промислово-інвестиційної групи Aurum, яка виробляє та експлуатує вантажні вагони, насоси, та яка належить Лебедєвій, заарештували.

Про це браво відрапортували СБУ та Генпрокуратура , вони взагалі люблять браво рапортувати про «боротьбу за Батьківщину».

«Дочка екс-міністра оборони» — це Олена Лебедєва, дочка міністра оборони України Павла Лебедєва, який втік 2014 року до Росії. Що теж сюр, але це дещо інша історія, хоч і пов’язана з Оленою Лебедєвою.

Тому що гурт Aurum належить Павлу Лебедєву, а його дочка є її бенефіціаром на папері. Точніше – була тоді, коли всі ці фірми створювалися та наповнювалися вкраденими у народу України активами, а Павло Лебедєв був міністром оборони та не міг оформити власність на себе. Потім він не міг її переоформити через те, що його в 2014 році теж оголосили в розшук і він відсиджується в Росії. Бізнесом в Україні розповідає його дочка. Бізнес складається не тільки із групи Aurum, він налічує кілька десятків підприємств:

Тож номіналом Олену Павлівну вважати важко – вона активно керує бізнесом свого тата-зрадника. Звичайно, за дії батьків діти відповідали тільки в СРСР (та й у сучасній Росії), але Олені Лебедєвій за тата ніхто і не пред’являв.

Висунули їй звинувачення та порушили кримінальне провадження №42022100000000178 за цілком конкретні діяння. Які полягали у тому, що вона «через підконтрольні підприємства, зареєстровані біля держави-агресора, займалося постачанням і збутом устаткування оборонно-промислового комплексу РФ».

Якщо конкретніше, то йдеться про торгівлю Свіського насосного заводу, що належить Лебедєвій, із російськими контрагентами, у ролі яких виступали підприємства російського ВПК.

З 2015 по 2018 рік продукцію заводу на загальну суму близько 200 млн. руб. (близько 80 млн грн) отримали Казанський, Тамбовський та Пермський порохові заводи, що виробляють заряди до РСЗВ "Град" та "Смерч", комплексів ППО, двигунів підвісних ракет класу "повітря-повітря" ближнього та середнього бою, танкові снаряди та багато іншого.

Казанський пороховий завод у 2016 році отримав відцентрові насоси, Тамбовський пороховий завод у 2017 році – агрегати високого тиску, а Пермський завод у 2018-му – поршневі насоси.

Були й інші звинувачення, тільки цими постачаннями бізнес сім’ї Лебедєвих з Росією не обмежується. Ну а далі – обіцяний сюр, паноптикум та треш.

Тому що в тому ж 2022 році, коли Олену Лебедєву оголосили в розшук, прес-служба гурту Aurum заявила наступне: «Протягом року компанія провела велику кількість заходів на базі підприємств та змогла закрити потреби ТРО у регіонах на загальну суму понад 3 млн.₴»:

Але це ще не все – адже у 2022 році «перевзулися на ходу» багато хто. Відвертий когнітивний дисонанс викликає те, що оголошена у розшук за колабораційну діяльність Олена Лебедєва продовжувала заробляти на державних контрактах України:

Так, "Свеський насосний завод" за 2021 рік заробив на державних тендерах 24 млн грн і 420 тисяч — у 2022-му, а ось для його дилера — ТОВ "Торговий дім "Насосхолдинг" — найбільш вдалим був 2018-й — майже 10, 6 млн грн бюджетних коштів та 2,1 млн грн у 2021-му.

Нагадаємо – продукція Олени та Павла Лебедєвих надходила на заводи Росії, які виготовляють саме ту продукцію, яка всі ці дев’ять років убиває наших співгромадян. А в останній рік летить на голови українців у всій країні, а не лише на Донбасі.

Найдикіше в цій ситуації те, що ракети, які падають на голови, зокрема й суддям, які приймають рішення у кримінальній справі щодо Олени Лебедєвої, нічого не змінили. 13 грудня 2022 року Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення зняти арешт з банківських рахунків підприємства:

Станом на сьогодні останнє судове засідання у кримінальній справі щодо Олени Лебедєвої датується 12 січня 2023 року. Цього разу суд відмовив у знятті арешту майна ТОВ Аурум рейл.

Щодо самої Олени Павлівни Лебедєвої, якій 2 листопада 2022 року було оголошено заочну підозру, то її шукають з такою ж старанністю, як і її батька – тобто ніяк.

Тому що ні СБУ, ні Генпрокуратура впритул не бачить підозрювану, яка без розбору роздає інтерв’ю українським ЗМІ:

І навіть відкриває благодійні фонди в Європі, яку ніхто не спромігся сповістити про те, що «благодійниця» знаходиться в розшуку:

Тому результат всієї цієї чергової бурі у склянці води від СБУ та ГПУ, здається наперед відомим – справа буде розвалена у найсправедливіших українських судах. А люди, які привели війну в нашу країну і забезпечили російських убивць зброєю, і далі зароблятимуть, отримуючи від України багатомільйонні підряди. Тут мимоволі згадується відома фраза «своїх не кидаємо». І приходять на думку невеселі роздуми щодо хто кому свій. Якщо це не сюр та треш, то що це?

Джерело