Кілька місяців чиновники ЄС зі співчуттям спостерігали за тим, як Туреччина блокує вступ Швеції до НАТО.

Так було до вчорашнього дня, пише Financial Times.

Учора ввечері президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що Анкара підтримає вступ Швеції до НАТО, якщо Туреччину приймуть до Європейського Союзу.

"Я звертаюся до тих, хто змушував Туреччину чекати біля дверей ЄС понад 50 років: прокладіть шлях для Туреччини, а ми прокладемо шлях для Швеції", — сказав Ердоган на пресконференції в понеділок, перш ніж вирушити на саміт НАТО в Литві.

Президент додав, що поінформував про свої наміри президента США Джо Байдена і планує повторити свою вимогу і на саміті, який відбудеться у Вільнюсі у вівторок та середу.

Ця несподівана заява Ердогана викликала негативну реакцію кількох європейських політиків, зокрема, канцлера Німеччини Олафа Шольца.

"Швеція відповідає всім вимогам для членства в НАТО", — сказав Шольц журналістам у Берліні. А членство Туреччини в ЄС — це "інше питання, яке не пов’язане з цим", додав він.

Представник Єврокомісії Дана Спінант нагадала, що ЄС має "дуже чітку систему кроків, які мають зробити всі країни-кандидати і навіть ті, хто хоче стати країнами-кандидатами".

Інший неназваний представник ЄС, якого цитує видання Economist, назвав пропозицію Ердогана шантажем, порівнявши його із риторикою турецького лідера під час міграційної кризи 2015 року. "Ердоган підвищує ставки. Це, прямо скажемо, трохи занадто", — сказало джерело газети.

При цьому Швеція зобов’язалась сприяти вступу Туреччини до ЄС.

"Підвищення ставок"

На вихідних стало відомо про ще один гучний крок Ердогана — повернення в Україну полонених командирів з "Азовсталі".

П’ятеро командирів перебували під особистими гарантіями президента Реджепа Ердогана і мали залишатися в Туреччині до кінця війни.

Однак президент України Володимир Зеленський відвідав Туреччину і забрав захисників "Азовсталі" з собою. У Кремлі назвали це порушенням домовленостей.

Крім того, під час візиту Зеленського президент Туреччини заявив, що місце України — в НАТО.

Проти її вступу до альянсу різко виступає Москва, але Туреччина — зовсім не та країна, з якою Москва може зараз активно сперечатися чи конфліктувати, вважає кореспондентка ВВС Ольга Просвірова.

"Турецький президент залишається чи не єдиним світовим лідером, який продовжує регулярно спілкуватися з Володимиром Путіним, і Кремль чудово про це пам’ятає. А Ердоган традиційно керується інтересами свого президентства, а не питаннями дружби чи співпраці".

Як пише Financial Times, несподівана вимога Ердогана щодо вступу Туреччини в ЄС ставить у складне становище і Брюссель.

Президенту Європейської Ради Шарлю Мішелю довелося швидко реагувати на турецький ультиматум.

"[Ми] вивчили можливості, щоб повернути співпрацю між ЄС і Туреччиною на передній план і пожвавити наші відносини, — заявив Мішель після зустрічі з Ердоганом і додав: Рада ЄС запросила віцепрезидента з прав людини та Єврокомісію, щоб діяти стратегічно і перспективно".

Так Мішель відбив м’яч назад на турецький бік, пише FT.

"Обговорення тривали 90 хвилин і були дуже напруженими", — сказало джерело видання, поінформоване про зустріч.

Прямолінійна відповідь Мішеля — розумний хід, вважає FT. Зацікавленість Туреччини у приєднанні до ЄС сягає 1959 року, але досі Анкара активно не просувала це питання.

Посадовці ЄС, які працювали над міграційною кризою 2015 року, можуть невдоволено закотити очі. Вони мають досвід роботи з турецьким лідером. Тоді Ердоган висунув аналогічні ультиматуми, пов’язані зі спробами зупинити потік людей, які прагнуть потрапити до Європи.

Сьогодні Ердоган зустрічається з президентом США Джо Байденом, що дає йому ще одну можливість для дипломатичного маневру. Він, схоже, в ударі, резюмує Financial Times.